Європейський Союз (ЄС) попри заклики США до скоординованих дій і підготовку нового пакета санкцій проти Росії, навряд чи встигне вчасно запровадити 18-й пакет до саміту G7, який заплановано на 16 червня. Причинами затримки є повільна робота європейський інституцій та внутрішні розбіжності між країнами-членами.
Про це повідомляє EUobserver. Дипломати визнали, що графік надто стиснутий, а бюрократичні затримки у Брюсселі гальмують процес.
Американські сенатори Ліндсі Грем (Республіканська партія) та Річард Блюменталь (Демократична партія) у рамках дипломатичної місії відвідали Францію та Німеччину. Їхня мета – це переконати союзників у Європі приєднатися до нового пакета санкцій, який готується у Вашингтоні. Законопроєкт передбачає введення заборони на експорт нафти та урану з РФ, а також “нищівні” тарифи у 500% для тих, хто продовжує купувати російські енергоносії.
Однак дипломати ЄС, які спілкувалися з EUobserver, скептично поставилися до таких закликів. Один із них зазначив, що до саміту “навіть не отримано юридичних текстів” нового пакета, а інший підкреслив, що “реалістичним терміном” є кінець червня – перед початком літніх канікул у ЄС.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про підготовку 18-го пакета санкцій, спрямованого на енергетичний сектор РФ, включно з інфраструктурою газопроводу “Північний потік”, банківською системою та зниженням граничної ціни на нафту. Однак на цьому шляху знову постає фактор внутрішнього європейського спротиву – зокрема, з боку Угорщини, яка раніше блокувала подібні ініціативи.
До того ж, пропозиції повністю припинити закупілю російського скрапленого газу (СПГ) вартістю 7 мільярдів євро на рік можуть зустріти жорстку опозицію серед низки країн-членів, які досі продовжують залежати від російських енергоресурсів. Американська ініціатива також викликає побоювання у європейських столицях через потенційний економічний удар по самих членах ЄС.
Законопроєкт Грема-Блюменталя у своїй нинішній формі може зачепити не лише Китай чи Індію, а й Угорщину, Словаччину, Чехію, Фінляндію, Бельгію, Італію та інші країни, що мають чинні контракти на закупівлю російських енергоносіїв. До того ж, скептицизм викликають і мирні переговори з РФ, американські сенатори переконані, що чергова зустріч, яка відбулася у Стамбулі, лише призведе до “нереалістичних вимог” з боку Кремля, не змінюючи фундаментальної політики Путіна.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Володимир Зеленський вважає, що заморожені російські активи необхідно використовувати для посилення країни. Зокрема, фінансування її армії.
Джерело: OBOZ.UA
