Учасник Олімпійських ігор-2020 Ярослав Харциз (7-0, 6 КО) наразі активно будує кар’єру в професіоналах і в останньому поєдинку 7 червня буквально зніс свого суперника Дастана Садуули (12-3, 12 КО) з Казахстану, вигравши технічним нокаутом у першому раунді. Але й не ставить хрест на участі в Олімпіаді-2028. Тренуватися 28-річному бійцю зараз доводиться в Івано-Франківську, оскільки його Харків під постійними ударами російських окупантів.
У розмові з OBOZ.UA Ярослав розповів про ситуацію в рідному місті, де, попри всю небезпеку, залишається мати, думки про Олімпійські ігри-2028 в Лос-Анджелесі та плани в професіоналах.
“Які найближчі цілі в професійному боксі? Боксувати, ставати кращим, щоб опозиція зростала. І потихеньку рухатись до поясів. Я думаю, що з 10-го поєдинку можна про щось говорити з промоутером. Думаю, що й сам промоутер буде щось пропонувати. Я готовий до поясів, але ще треба трохи відчувати ринг”, – вважає Харциз.
Також у майбутньому харків’янин хотів би зустрітися з американцем Кейшоном Девісом – чемпіоном світу за версією WBO у легкій вазі. І вважає, що за рік-два буде готовий до цього протистояння.
У розмові з Ярославом ми також порушили тему олімпійського боксу, адже харків’янин брав участь в Іграх-2020 у Токіо і був дуже близький до того, щоб відібратися і в Париж-2024, але у відбірковій сутичці поступився роздільним рішенням суддів кубинцю Ерісланді Альваресу. Хоча на той момент головний тренер збірної України Дмитро Сосновський відмітив, що Харциз точно не програв той бій.
“В аматорському боксі я поки не змагаюсь. Але попереду Лос-Анджелес-2028. Зараз ми зосередилися на професійному боксі, але до Олімпіади в США ще три роки. І я не знаю, що буде далі. Зараз ми віддаємо всю свою увагу професійному рингу. Але казати, що я повністю пішов з аматорського, не хочу. Час покаже”, – відзначив спортсмен.
Однак Харциз уважно стежить за боксерами у його ваговій категорії: “Зараз там Данило Заморило, якому я програв на чемпіонаті України. Він став першим номером, але ж нещодавно змінилися вагові категорії. Зараз 63,5 кг викреслили, зробили 65. Тому лідер з 67 кг перейшов до 65. І ще буде вирішуватись. Але вони гарні боксери”.
Для самого Ярослава досить комфортно, що категорія стала важчою на півтора кілограма: “65 для мене нормально. Я – немаленький. І в 65, думаю, мені зручніше”.
Насправді харківський боксер хотів би не просто взяти участь в Олімпійських іграх: “Хотілося б стояти на п’єдесталі. Тому що на останньому ліцензійному турнірі перед Парижем-2024 в Таїланді я програв Альваресу, який потім став першим на Олімпіаді. І програв з рахунком 3:2. Дуже конкурентний був бій”.
“Тому я розумію, що можу ще зробити. І це не якась фантастика для мене, а реальність. Я можу стояти на олімпійському п’єдесталі. Тому, звісно, хотів би ще виступити. Чи шкода, що так сталося в Таїланді? Все склалося, як треба. Я не жалкую ні про що”, – додав Харциз.
Ярослав родом із Харкова, де й почав займатися боксом, але після повномасштабного вторгнення РФ мешкає і тренується в Івано-Франківську.
“До останнього бою готувався в Івано-Франківську. Тренер приїхав до мене вже на останні 10 днів, тому що в Харкові зараз дуже сильні обстріли. Кожного дня майже. І дрони літають, і шахеди, і ракети. Тому там неспокійно, немає можливості нормально готуватись. Ну й небезпечно. Але мій тренер Віталій Знак мешкає в Харкові, у нього там свій зал, він тренує людей, дітей”, – розповів Ярослав.
Сам боксер у Харкові наразі буває нечасто: “Тому що постійно тренуюсь, а там, як я сказав, неспокійно, можливості готуватися не дуже багато. Тому їжджу, коли щось треба. Коли були якісь документальні справи або побачитись із мамою, адже вона залишилась у Харкові. Дякувати Богу, поки все добре”.
За словами Ярослава, виїжджати з Харкова мама не хоче, попри постійні таки російських окупантів.
“Рідне місто, любить його. Хоче бути там. Чи не вмовляв? Ну, мама доросла жінка. Я їй пропонував виїхати – не хоче. І я її розумію. Дім – це є дім. Не хочеш нікуди виїжджати з нього. І я думаю, що все буде добре”, – додав Харциз.
Боксер відзначив, що життя під час повномасштабної війни у Харкові й Івано-Франківську колосально відрізняється.
“Це дуже сильно відчувається, оскільки щойно приїжджаєш у Харків, і така напруженість, місто сіре. Хоча парки, вулиці – все дуже гарно, чисто. Увечері все горить, люди дуже багато роблять для цього міста. Але коли лунає сирена, то ти розумієш, що це не просто сирена, це щось летить, вибухи. Це дві різні реальності”, – розповів Ярослав.
“В Івано-Франківську люди не розуміють, що таке війна. І я вважаю, що це добре. Тому що тут нічого гарного немає, коли ти живеш у війні”, – упевнений спортсмен.
Організовувати змагання в Україні під час війни, на думку Харциза, неспокійно. Але організація завжди на вищому рівні: “Дуже класно хлопці роблять це. Дуже дякую Владу Єлісєєву, що робить такі шоу, в яких ти відчуваєш, що бокс живе в Україні. І ходить багато людей. А коли виходиш у ринг, то перш за все ти думаєш, що все буде добре. Налаштовуєшся на якісь гарні події. Не думаєш про те, що щось може піти не так”.
“Вболівальники? Ви ж розумієте, що всі звикли до того, що відбувається. Адже життя продовжується. Звісно, можна сказати, що не можна це робити. А з іншого боку – коли жити?.. Не знаю. Двояка ситуація. І кожен сам вирішує, на що він іде, коли розуміє, що може бути небезпека”, – вважає боксер.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що у Ломаченка відібрали чемпіонський пояс і віддали його боксеру, який розгромно побив росіянина.
Джерело: OBOZ.UA
