Україна 2 червня не буде платити кредиторам, які володіють ВВП-варрантами (це боргові папери від 2015-го, платежі за якими прив’язані до темпів зростання ВВП). Фактично це означає “технічний дефолт” за цим кредитом, однак це не призведе до крос-дефолт (тобто по іншим боргам дефолту не буде), а Україна продовжитиме отримуватиме зовнішнє фінансування.
Про це написав на своїй сторінці в Telegram голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. “Історично, з кінця 90-х, ми, українці, негативно реагуємо на будь-які новини, де йдеться про дефолт. На цих глибинних страхах інколи заграють недоброчесні ЗМІ, експерти та політики. Утім у даному випадку хвилюватись точно не варто. На відміну від минулого року, коли Україна вела перемовини про реструктуризацію і також з подачі кредиторів періодично випливала тема дефолту, зараз ситуація є іншою”, – пояснив Гетманцев.
Так, у ході минулорічних перемовин про реструктуризацію основної частини зовнішнього комерційного боргу (єврооблігацій на 20 млрд дол.) було домовлено про усунення принципу крос-дефолту. Тобто дефолт по ВВП-варантам не буде вважатись дефолтом по іншим зовнішнім зобов’язанням України
Реструктуризація деривативів передбачена програмою EFF і підтримується МВФ. Україна продовжує отримувати зовнішнє офіційне фінансування у рамках ERA (прибутки від заморожених російських активів), Ukraine Facility, залишається в програмі МВФ.
За словами Геманцев, “технічний дефолт” за цим боргом не вплине на курсову і фінансову стабільність. Зобов’язання по зовнішньому офіційному фінансуванню бюджету партнерами продовжать виконуватись. Через триваючу війну, попередню реструктуризацію суверенний кредитний рейтинг продовжує знаходитись на низькому спекулятивному рейтингу, що відображає обмежений дефолт або стан близький до цього. Це вже враховано ринками, які відреагували на новину щодо пропуску платежу за ВВП-варантами відносно спокійно.
“І ще не менш важливо: Україна залишається відданій пошуку компромісного рішення щодо справедливої реструктуризації із кредиторами, що не підриватиме боргову стійкість країни і перспективи економічного відновлення після війни. Сподіваюсь таке конструктивне рішення буде знайдено найближчим часом”, – додав Гетманцев.
Що таке ВВП-варранти
ВВП-варранти – це спеціальні цінні папери (деривативи) із строком дії до 2041 року, які були випущені у ході реструктуризації єврооблігацій у 2015 році урядом Яценюка-Яресько. Виплати за ними прив’язані до темпів економічного зростання:
- Якщо економіка зростає від 3 до 4%, то виплата становить 15% від суми зростання понад 3% ВВП,
- Якщо більше 4% – то виплата складає 40% від перевищення понад 4% ВВП (+ платіж за зростання ВВП від 3 до 4%).
- Виплати здійснюються із лагом у два роки (у 2025 році за результатами 2023 року, в якому економіка зросла на 5,5%) і по 2025 рік включно обмежені 1% ВВП.
- Виплата за 2023 рік мала б скласти 665,4 млн. дол.
Із середини минулого року Україна перебувала у перемовинах із кредиторами, які тримають ВВП-варанти. У березні – квітні цього року перемовини активізувались. Було запропоновано 2 варіанти реструктуризації, один з яких передбачав їх обмін на єврооблігації на умовах випуску 2024 року. Кредитори, хедж-фонди, які представляють 30% тримачів, висунули жорсткі вимоги, які є непід’ємними для України у світлі триваючої війни. Домовитись не вийшло.
Як повідомляв OBOZ.UA, за прогнозом МВФ, у 2025 році загальний державний борг України може досягти 110% ВВП, вперше перевищивши психологічну позначку в 100%. А сукупний світовий борг до 2027 року зросте до 117% світового ВВП.
У січні 2025 року державний та гарантований державою борг України зріс на 87,03 млрд грн ($2,93 млрд) та встановив новий історичний рекорд, перевищивши 7 трлн грн. Оскільки борг було частково реструктуризовано, а левову частку кредитів оформлено на пільгових умовах, навантаження на держбюджет воюючої країни все ж знижено, а загрози дефолту немає.
Джерело: OBOZ.UA
