Україна "намацала" слабке місце Росії, але деякі обмеження залишаються, - RUSI

В останні тижні Україна почала завдавати дедалі більше тривалих і скоординованих ударів по російських військових ланцюгах постачання. Якщо попередні удари по російській інфраструктурі продемонстрували можливості українських безпілотних систем, то кампанія "логістичної блокади" стала цілеспрямованою та скоординованою спробою перекрити російські військові ланцюги постачання та доставки палива.

Королівський об’єднаний інститут оборонних досліджень (RUSI) у своєму звіті зазначає, що "логістична блокада" виявила серйозні слабкі місця в тиловій обороні Росії. Також вона продемонструвала певні практичні та політичні обмеження такого роду атак на інфраструктуру.

Зазначається, що Україна під час останньої кампанії зосередила свої зусилля на російських логістичних ланцюгах постачання навколо Криму, зокрема на ділянках, що прилягають до траси Р-280 "Новоросія", яка пролягає від Ростовської області Росії до Криму через окуповані території. Це альтернативний маршрут до Керченського мосту, який сам по собі неодноразово зазнавав атак з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

У RUSI додали, що росіяни вважали ці логістичні маршрути безпечними, оскільки вони знаходяться далеко від фронту. Однак Україна довела, що російський тил може бути вразливим.

Україна домоглася того, що маршрути поставок до Криму заблоковано. Занадто важкі вантажні автомобілі не можуть перетинати Керченський міст, а приватні логістичні компанії зазнають труднощів з оформленням страховки на транспортні засоби.

Аналітики зазначили, що сухопутний коридор є єдиним шляхом постачання на окуповані території на півдні та сході. Тепер вантажні перевезення до Криму здійснюються довгими вразливими колонами, при цьому вантажівки перенаправляються на другорядні дороги й охороняються солдатами.

Крім того, зберігання палива в Криму пов’язане з проблемами: у разі атаки виникає ризик вибухів. Аналітики підкреслили, що ця проблема стосується не лише Криму, а й інших окупованих Росією територій України, а також деяких районів півдня Росії, таких як Бєлгородська область.

У RUSI зазначили, що деякі удари безпілотниками були приурочені до гучних політичних подій у Росії. Наприклад, атака на військово-морську базу в Кронштадті та нафтопереробні заводи в околицях Санкт-Петербурга збіглася з проведенням у Росії економічного форуму "ПМЕФ", який російські чиновники вважають головною інвестиційною подією року.

Більше того, російський диктатор Володимир Путін вирішив публічно проігнорувати масштабну атаку українських дронів на Москву, натомість провівши в Казані саміт Асоціації держав Південно-Східної Азії.

Слабкі сторони захисту російської інфраструктури

Аналітики підкреслили, що всі ці проблеми в сукупності свідчать про те, що у Росії серйозні проблеми із захистом тилу. Зокрема, атаки на інфраструктуру навколо Криму виявляють суттєві проблеми, з якими стикається РФ під час захисту та підтримання зв’язності своїх довгих і вразливих ланцюгів постачання на великих географічних відстанях.

Крім того, аналітики додали, що українські дрони з часом стають дедалі далекобійнішими, долаючи тисячі кілометрів до своїх цілей. Тепер Росії стає все складніше захищати свої порти, залізничні системи та нафтопереробні заводи не лише в європейській частині країни, а й у Сибіру та на Далекому Сході.

У RUSI зазначили, що в багатьох районах Далекого Сходу Транссибірська магістраль є довгою та вразливою одноколійною лінією. Попередні акти фізичного саботажу проти російських залізничних систем, розподільних щитів, локомотивів і мостів тимчасово виводили потяги з ладу та уповільнювали роботу мережі, не зупиняючи її повністю. Однак уже незабаром Україна зможе вивести її з ладу, якщо росіяни не посилять захист.

"Нерівномірне розгортання засобів ППО, розташованих переважно навколо великих міст, та відсутність озброєння для перехоплення дронів – це лише частина проблеми", – йдеться у звіті.

Також аналітики заявили, що Росія повільно реагує й адаптується до питань оборони тилу. Для захисту своєї залізничної мережі від атак дронів Росія знову ввела в дію броньовані потяги радянських часів, призначені для постачання лінії фронту та захисту залізничних військ, які ремонтують пошкоджені ділянки колій і мостів, хоча ці потяги ставали мішенями для дронів, які знищували локомотиви та виводили їх з ладу.

Обмеження для атак на РФ

У RUSI вважають, що технічно Україна могла б вивести з ладу Кримський міст і перерізати його зв’язок із материковою частиною Росії. Для України це стало б символічною перемогою, але є й проблема.

Аналітики впевнені, що такий крок викличе несхвалення з боку союзників України в Європі та США і поставить під загрозу їхню підтримку. Також будь-які дії, спрямовані на повне виведення мосту з ладу, викличуть серйозну ескалацію з боку Росії.

У RUSI зазначили, що протягом останніх 18 місяців Україні доводилося враховувати стратегічні міркування: як зірвати військові ланцюги постачання Росії, уникаючи при цьому густонаселених цивільних районів, і як зберігати тиск на Москву, не провокуючи при цьому значної ескалації.

"Поки що не схоже, що цієї стратегії достатньо, щоб змусити Москву сісти за стіл переговорів", – підсумували в RUSI.