Експрес Київ Повна версія

Точність "Іскандерів" до метра перебільшена: Романенко назвав реальні показники

· Війна

Висока точність балістичних ракет "Іскандер-М" нині становить близько 5–7 метрів. Влучання в таких межах вважається прямим. Про це в коментарі УНІАН повідомив авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко.

Зокрема, він відповів на запитання, чи технічно можливо зробити так, аби точність балістичних ракет "Іскандер-М" під час ураження цілей зросла до "плюс-мінус метра".

"Скоріше, "плюс-мінус метр" - це перебільшення, бо все ж таки величезна швидкість. Навряд чи це технічно можна реалізувати", - наголосив Романенко.

Як зазначив авіаексперт, від самого початку цей комплекс розраховувався як відносно високоточний.

За його словами, ці ракети справді мають системи донаведення на кінцевій ділянці траєкторії.

"Загалом від самого початку було заявлено, що точність становить від 5 до 7 метрів. Це якраз імовірна точність", - повідомив Романенко.

Водночас, говорячи про наявність систем донаведення, авіаексперт зауважив, що існують два їх типи. Зокрема, можуть встановлюватися варіанти оптоелектронної системи, яка сканує місцевість, порівнює її з еталонним зображенням певної ділянки ландшафту в пам’яті комп’ютера, після чого для корекції польоту ракети використовуються аеродинамічні рулі. Інший варіант - радіолокаційна система, яка також сканує місцевість, але в інший спосіб.

"Якщо оптичні системи працюють за сприятливих погодних умов удень і вночі - оптоелектроніка включає інфрачервоний спектр, - то радіолокаційна система донаведення працює за будь-яких погодних умов. І це дуже неприємно, але вона набагато дорожча", - пояснив Романенко.

Він додав, що невідомо, яка саме система встановлена на конкретній ракеті під час запуску росіянами.

Чи існує перспектива, що якимсь чином росіянам вдасться покращити ці ракети

Як підкреслив Романенко, техніка постійно розвивається.

"Але сказати, що вони будуть влучати в монету номіналом 10 гривень, - це навряд. Водночас поступово розвиток радіоелектроніки справді сприяє підвищенню точності", - додав Романенко.

Крім того, за його словами, приводи, які керують аеродинамічними поверхнями, також можуть дозволяти покращувати точність.

"Але 5–7 метрів - це вже високоточне ураження. Загалом вважається, що промах - це коли ракета влучила більш ніж за 20 метрів від цілі. А якщо вона влучила в межах 5–7 метрів, це вважається практично прямим влучанням", - наголосив Романенко.

Крім того, він пояснив, чи може подальше підвищення точності суттєво щось змінити, якщо ракети й раніше могли влучати в різні об’єкти, наприклад енергетичної інфраструктури.

"Розумієте, для об’єктів із великою площею не треба було ставити головки самонаведення. Ракета прилітала за координатами. Достатньо було інерційної системи. Навіть перешкоди супутниковій системі могли не вплинути, бо для чого робиться подвійна система? На крилату ракету бічний вітер впливає - він її збиває з маршруту. А для балістичної ракети, яка піднялася високо, а потім упала, який там вітер? Жодного вітру на неї не впливає", - зазначив Романенко.

Однак якщо росіяни прагнуть завдавати ударів по об’єктах невеликого розміру, то для цього встановлюють головки самонаведення. Наприклад, це може знадобитися для ураження мосту, який має невелику ширину. Завдяки таким головкам самонаведення точність влучання зростає.

"Вона доходить до цих параметрів - 5–7 метрів", - додав Романенко.

Відповідно, корекція відбувається на термінальній ділянці траєкторії, коли ракета вже падає на ціль.

"Кілька секунд виділяється на те, щоб скоригувати точку влучання", - повідомив Романенко.

Яким чином збивати ці ракети

Як зазначив авіаексперт, незалежно від того, яка система встановлена в ракеті "Іскандер-М" - оптоелектронна чи радіолокаційна, збивати їх можна однаковими засобами.

"Збивати комплексом Patriot. Або, коли ми отримаємо, можливо, і SAMP/T NG. Але поки що - комплекс Patriot. Жодної різниці немає. Єдине, що існують перешкоди як для систем наведення оптичного діапазону, так і для систем радіолокаційного діапазону. Це досить складно, це витратно, але це треба робити, бо інакше будемо під ударами", - повідомив Романенко.

Також він зазначив, що існують і пасивні засоби протидії.

"Можна спокійно ставити димові завіси, відстрілювати радіолокаційні перешкоди - дрібно нарізаний дріт теж на кілька хвилин створить завісу. А це якраз час підльоту ракети. Така завіса зробить об’єкт невидимим для бортового радара, і тоді ракета наводитиметься лише за інерційною системою, якій поставити перешкоду неможливо", - розповів експерт.

Що цьому передувало

Нещодавно британське видання The Telegraph повідомило, що в Росії модернізували балітичні ракети "Іскандер", оснастивши їх оптичними та радіолокаційними головками самонаведення. Це дає ракетам можливість коригувати курс в останні секунди перед влученням у ціль і завдавати ударів з ювелірною точністю.

Джерело: УНІАН