Між Україною та РФ розпочалася "війна міст", і агресор до неї не готовий, – The New Yorker

Україна поступово змінює характер війни з Росією, дедалі активніше завдаючи ударів по військових та енергетичних об'єктах у глибокому тилу противника. Як пише видання The New Yorker, саме кампанія глибоких ударів по Росії стала проблемою для агресора і навіть вплинула на зміну риторики президента США Дональда Трампа щодо України.

Автор зазначає, що останніми тижнями Трамп демонструє значно прихильніше ставлення до Києва. Під час саміту НАТО в Анкарі він зустрівся з президентом Володимиром Зеленським.

"Ми насправді вибудували хороші відносини. Важко в це повірити", - похизувався тоді президент США. 

У публікації нагадується, що Росія від початку повномасштабного вторгнення регулярно атакує українські міста ракетами та дронами. Лише в червні були здійснені масштабні удари по Києву, Дніпру, Харкову та інших містах, а на початку липня дві атаки на столицю забрали життя десятків людей.

Водночас Україна останнім часом уразила низку стратегічних об'єктів на території Росії, серед яких нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, центр супутникового зв'язку поблизу Москви, підприємство з виробництва компонентів для російських ракет у Волгограді, а також великі нафтопереробні заводи. У Криму, як зазначає автор, через систематичні удари виникли дефіцит пального, регулярні відключення електроенергії, а місцева влада навіть закрила дитячі літні табори.

Як розповідається у матеріалі, війна фактично ведеться на двох фронтах. Перший – на фронті, де російські війська продовжують наступ, хоча його темпи істотно сповільнилися. За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), Росія цього року втрачає понад 30 тисяч військових щомісяця, просуваючись на окремих ділянках менш ніж на 100 метрів за добу.

"Це одні з найповільніших темпів наступу в будь-якій війні за останнє століття", – йдеться у звіті, який цитує видання.

Другим фронтом стало повітряне протистояння. Автор наголошує, що європейські країни профінансували розвиток українських далекобійних ударних систем, тоді як США, попри припинення прямої військової допомоги, продовжують надавати розвідувальні дані для високоточних ударів. Саме поєднання європейського фінансування, американської розвідки та українського виробництва дозволило суттєво наростити можливості Києва. Окремо журналіст згадує появу нової крилатої ракети FP-5 "Фламінго".

Водночас експерти зазначають, що навіть ці успіхи не розв'язують головної проблеми України – нестачі сучасних засобів протиповітряної оборони. Як зазначає видання, Росія дедалі активніше застосовує балістичні ракети та реактивні дрони, проти яких Україні критично необхідні комплекси Patriot і ракети-перехоплювачі. Попри домовленість Трампа та Зеленського про надання ліцензій на виробництво таких перехоплювачів в Україні, швидко розгорнути їхній випуск навряд чи вдасться.

Експерт Майкл Кофман попереджає, що без припинення взаємних ударів до кінця осені українські міста можуть опинитися у надзвичайно складній ситуації. Водночас, як підсумовує автор, саме нарощування далекобійних ударів уже змушує Росію вперше відчути ті самі ризики, з якими Україна живе від початку повномасштабної війни.

Видання згадує, що останнім часом навіть російські олігархи та впливові чиновники загороили про необхідгність закінчення війни. Зокрема про це говорили голова "Сбербанку" та давній соратник Путіна Герман Греф і виконувач обов'язків губернатора Бєлгородської області Олексанлр Шуваєв.

Разом з тим автор публікації визнає, що єдиний, чия думка дійсно має значення, – це Путін. А він в останніх публічних виступах демонструє завзяте бажання продовжувати війну до нескінченності і хвалиться в значній мірі уявними успіхами на фронті.

Джерело в Міністерстві оборони РФ, з яким говорив автор публікації, порівняло нинішній етап війни в Україні із так званою Війною міст під час ірано-іракського конфлікту 1980-х років. Тоді фронт так само став намертво, і обидві сторони зосередилися на невибіркових повітряних ударах по містах одне одного.

Співрозмовник видання визнав, що Україна вже встигла пристосуватися до такого режиму війни.

"Вони до цього звикли. Ми вперше стикаємося з цим", - сказав неназваний представник Міноборони РФ.