Частка “тіні” на ринку бетону в Україні може сягати 40%. По суті це – сіре виробництво з виплатою “зарплат у конвертах” і використанням підставних фізосіб-підприємців (ФОП), яке негативно впливає на всю економіку країни.
Про це у своїй колонці на “СтопКор” розповів президент Української асоціації видобувачів піску (УАВП) Вадим Пелих. “Під час війни виробництво бетону в Україні стало критично важливою галуззю для інфраструктури, оборони та відновлення країни. Незважаючи на те, що ця галузь має великий попит, за фасадом ховається тіньова економіка: зарплати в конвертах, продаж без накладних, фіктивні “ФОПи” і використання неоподатковуваної сировини”, – поділився Пелих та коротко розповів про кожен вид “схематозу”.
Схеми на ринку бетону: які методи ухилення від податків використовуються
- Фіктивні ФОПи
Бетонні заводи, за словами Пелиха, масово оформляють робітників як ФОП. При цьому по суті співробітники виконують класичні трудові функції: водять міксери, керують обладнанням, вантажать матеріали. У результаті компанія:
-
- – “легально” не платить частину податків: ЄСВ (22%) і ПДФО (18%).
- – не несе жодної відповідальності за охорону праці;
- – може звільнити співробітника “день у день”, оскільки юридично ФОП не є працівником підприємства.
“На 2025 рік в Україні зареєстровано понад 1,7 млн ФОПів, велика частина з них – це замінники офіційних трудових відносин… Приклад: водій автобетонозмішувача оформлений як ФОП 3-ї групи. Він офіційно надає “транспортні послуги”, але насправді щодня працює за графіком, керується розпорядженнями диспетчера і користується технікою підприємства”, – зазначив Пелих.
- Мінімалка і зарплата в конверті
Сценарій класичний для тіньового і сірого ринку. Як зазначив Пелих, у будівельному секторі працівника оформляють офіційно, але платять зарплату “двома частинами”:
-
- – 7100 грн – офіційно (мінімалка за вирахуванням податків)
- – додатково 15 000-30 000 грн – “у конверті”.
Метою таких дій є мінімізація податкового навантаження, особливо ЄСВ і ПДФО. Податки сплачуються тільки з офіційної частини, а все інше проходить “повз касу”. Схема вигідна тільки для роботодавця, оскільки співробітник у підсумку:
-
- – не може оформити лікарняні та декретні виплати;
- – не має можливості взяти іпотеку та автокредит (низькі офіційні доходи);
- – у майбутньому отримає значно меншу пенсію.
“Приклад: лаборант на бетонному заводі отримує 8000 грн “за бухгалтерією” і ще 20 000 грн – готівкою раз на місяць… За даними Мінекономіки, понад 20% зарплат в Україні виплачуються неофіційно. У галузях, таких, як виробництво бетону, будівництво, логістика – частка “конвертів” перевищує 50%“, – зазначив фахівець.
- Продаж без накладних
За словами Пелиха, це ще одна класична тіньова схема. На бетонному заводі покупець часто чує два варіанти оформлення угоди:
-
- – офіційний – 100% ціни з ПДВ, ТТН;
- – готівка – 75-85% ціни і без документів.
“Приклад: забудовник замовляє 40 куб. м бетону. Йому оформляють тільки 15 куб. м, а решта йде “в чорну касу”, – пояснив Пелих і додав, що поза обліком в Україні продається до 40% бетону, особливо в регіонах з активним приватним будівництвом. За його словами, наслідки реалізації схеми теж не втішні:
-
- – держава не отримує ПДВ і податок на прибуток;
- – якість продукції не контролюється;
- – походження бетону не має документального підтвердження.
Бетон “зникає” з України
Пелих також оприлюднив графік обсягів виробництва бетону в Україні в мільйонах тонн. Дані показують значне падіння після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Такий обвал пояснюється війною. Але офіційна статистика не враховує “тіньові” обсяги, які йдуть поза документами. При цьому, за підрахунками Пелиха, наринку працює понад 300 виробників бетону, і всі вони – приватні компанії. Найбільше виробництво зосереджене в Київській, Львівській та Дніпропетровській областях.
Внаслідок того, що ринок бетону перебуває в тіні, за словами Пелиха, програють усі. Зокрема, втрат не зазнають:
- держава, яка втрачає мільярди гривень податків щороку;
- працівники, які залишаються без гарантій і стажу;
- чесні компанії, які не витримують конкуренції із “сірою” ціною;
- решта жителів країни, які отримують небезпечні будівлі, адже бетон без контролю – це ризик.
На думку Пелиха вирішити проблему допоможе низка змін. Фахівець упевнений, що в Україні потрібно впровадити:
- електронний контроль обсягів виробництва і логістики;
- жорсткий аудит “кадрових ФОПів” і заборону псевдозайнятості;
- мотивацію для офіційного працевлаштування – зниження ЄСВ, податкові пільги;
- цифровий слід бетону – вносити до дієвого електронного реєстру всі накладні, сертифікати, транспортні маршрути.
“Сірий бетон – не просто питання податків. Це про довіру до держави, безпеку будинків, соціальний захист працівників і чесну конкуренцію. Поки десятки тисяч тонн бетону виїжджають у “тінь”, відновлення України залишатиметься лише красивою декларацією”, – резюмував Пелих.
Як повідомляв OBOZ.UA, загалом, за даними Данила Гетманцева, тіньоваекономіка в Україні з’їдає по 900 млн грн щороку. Найактивніше в тіні працює агросектор, тютюнова промисловість, будівництво та сфера послуг.
Джерело: OBOZ.UA
