У неділю, 1 червня, у Польщі відбувся другий тур виборів президента, де з невеликою перевагою перемогу отримав висуванець найбільшої опозиційної сили, керівник Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький. Раніше політик заявляв, що Україні не місце в ЄС і НАТО.
Також Навроцький у 2018 році літав до Москви. OBOZ.UA детальніше розповідає про біографію та скандали новообраного президента Польщі.
Хто такий Кароль Навроцький
Кароль Навроцький народився 3 березня 1983 року в Гданську. Він виріс у родині робітників, здобував освіту в місцевій школі, а згодом – у гімназії, яку закінчив у 2002 році. У 2003 році Навроцький завершив навчання у Вищій школі бізнесу та адміністрації в Гданську, здобувши фах у сфері управління персоналом. Того ж року вступив до історичного факультету Гданського університету, який закінчив у 2008 році.
Окрім вивчення історії, Кароль активно займався спортом, зокрема футболом. Він грав за місцеві клуби KKS Gedania та Ex Siedlce, хоча згодом виявилось, що індивідуальні види спорту більше відповідають його здібностям. У боксі Навроцький досяг більшого – у 2004 році він здобув перемогу в зональному турнірі Кубка Польщі серед юніорів у вазі до 91 кг, представляючи клуб RKS Stoczniowiec.
Під час навчання на четвертому курсі він тимчасово працював охоронцем у готелі “Гранд” у курортному Сопоті. Після першого туру виборів польські ЗМІ оприлюднили скандальні подробиці – нібито Навроцький був причетний до сутенерства під час тієї роботи. Він категорично спростував звинувачення, назвавши їх наклепом і пообіцяв подати до суду на одне з видань.
Згодом Навроцький зосередився на науковій кар’єрі та обрав нетипову тему для досліджень – історію організованої злочинності в Польщі. Через нестандартність теми йому довелося захищати докторську дисертацію за більш класичним напрямом – антиколоніальні студії.
У 2013 році він здобув ступінь доктора гуманітарних наук, захистивши дисертацію на тему “Соціальний опір комуністичному режиму в Ельблонзькому воєводстві у 1976–1989 роках”. За кілька років ця робота була відзначена почесною медаллю міста Ельблонг, що є унікальним випадком і чим можуть пишатися навіть найдосвідченіші історики.
Наукова та управлінська кар’єра
Після здобуття наукового ступеня Кароль Навроцький приєднався до гданського відділення Інституту національної пам’яті Польщі (IPN), де активно публікував статті та проводив дослідження. Основним напрямом його наукової діяльності став вивчення антикомуністичного спротиву.
У квітні 2017 року Навроцький очолив Музей Другої світової війни в Гданську. Його призначення супроводжувалося гучним скандалом: правляча на той момент партія “Право і справедливість” (ПіС), яка прагнула централізувати музейні установи, вирішила об’єднати декілька музеїв. Однак чинний директор Павел Махчевич категорично виступив проти цієї ідеї, за що й був звільнений.
Навроцький, на відміну від попередника, відкритого протистояння з урядом уникнув – і саме це сприяло його кар’єрному зростанню. Таким чином, він вперше увійшов у велику політику та стикнувся з її кулуарними механізмами.
Заради посади директора музею Навроцькому довелося зробити певні жертви, зокрема, він тимчасово припинив свою діяльність у місцевому самоврядуванні. Ще у 2011 році його обрали головою району Седльце в Гданську. Там історик і колишній боксер був надзвичайно активним: започаткував секцію ММА, організовував паради та заходи з вшанування героїв Другої світової війни.
У наступні роки Навроцький зарекомендував себе як особа, лояльна до чинної влади, хоча формально до партії ПіС не вступав. Водночас у керівництві “Права і справедливості” його сприймали як свою людину: Навроцький отримував численні відзнаки, увійшов до складу Ради історичної дипломатії при міністерстві закордонних справ, а також регулярно з’являвся в ефірах провладних телеканалів як історик-експерт.
28 травня 2021 року Сейм Польщі підтримав кандидатуру Кароля Навроцького на посаду голови Інституту національної памʼяті. Цікаво, що за нього голосували й представники ультраправої, проросійськи налаштованої “Конфедерації”.
23 липня того ж року його кандидатуру затвердив і Сенат – верхня палата польського парламенту.
Навроцький та антиукраїнська риторика
Очоливши ІНП, Навроцький продовжив лінію своїх попередників, відому під назвою “історичні війни”. Польща вела такі війни памʼяті фактично з усіма своїми сусідами – Німеччиною, Росією, Ізраїлем, а також Україною.
У своїй позиції щодо України Навроцький спирався на риторику, яка вже усталилася в польському політикумі: наголошення на “етнічних чистках з ознаками геноциду” з боку українців, замовчування злочинів польських сил на Волині та в Галичині, а також ігнорування участі Польщі в депортаціях українців після Другої світової війни. Втім, повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році змусило зменшити градус антиукраїнської кампанії.
На тлі безпрецедентної хвилі підтримки України з боку польського суспільства відкрита критика українців виглядала недоречною. У цій ситуації Навроцький переключився на антинімецьку та антиросійську риторику. У питанні засудження Росії він навіть здобув певне визнання – у лютому 2024 року російська влада оголосила його в розшук через участь у знесенні памʼятника радянським солдатам.
Проте критики не забули про візит Навроцького до Москви у 2018 році – вже після анексії Криму та початку війни на Донбасі. Він прибув туди за запрошенням на “наукову конференцію”, поїздка фінансувалася з держбюджету, але не залишила жодного публічного сліду – ані фото, ані публікацій, ані офіційного звіту. Це викликало хвилю підозр і спекуляцій від неофіційних зустрічей із російськими представниками до припущень про можливе вербування з боку спецслужб РФ.
24 листопада 2024 року Кароль Навроцький офіційно оголосив про своє висування на посаду президента Польщі, зробивши історичні суперечки з Україною однією з головних тем своєї передвиборчої кампанії.
Він активно долучався до мітингів із яскраво вираженою антиукраїнською та антиєвропейською риторикою, використовуючи резонансну в польському суспільстві тему ексгумацій жертв Волинської трагедії. Публічно заявляв, що Україна не готова до вступу ані в Європейський Союз, ані в НАТО. При цьому Навроцький регулярно повторював недостовірну цифру – 120 тисяч загиблих поляків, що були нібито вбиті українцями, попри відсутність підтверджень такої статистики у серйозних історичних дослідженнях.
“Сьогодні я не бачу Україну в жодній структурі – ні в Європейському Союзі, ні в НАТО, – поки не будуть вирішені такі важливі для поляків цивілізаційні питання. Країна, яка не може відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів”, – заявив Навроцький у січні 2025 року в ефірі Polsat News.
Схожі заяви пролунали й під час теледебатів 12 травня, коли Навроцький знову висловив сумнів у доцільності інтеграції України до західних структур.
Візит до Трампа
Апогеєм передвиборчої кампанії Кароля Навроцького став не виступ на дебатах, а його візит до Сполучених Штатів. 1 травня 2025 року кандидат у президенти Польщі був прийнятий в Овальному кабінеті президентом Дональдом Трампом.
Після зустрічі залишилося яскраве фото та гучна заява глави Білого дому, який публічно підтримав Навроцького, заявивши, що він обов’язково переможе.
Особисте життя
Кароль Навроцький одружений із Мартою Навроцькою, яка працює в податковій службі. Подружжя виховує трьох дітей: спільних сина Антонія та доньку Катерину, а також Даніеля – сина Марти від попереднього шлюбу, якого вона народила у 17 років.
21-річний Даніель уже пішов слідами вітчима, зробивши перші кроки в політиці. На місцевих виборах 2024 року він балотувався до міської ради Гданська від партії “Право і справедливість”, проте не здобув перемоги. Водночас йому вдалося виграти на рівні району: він був обраний депутатом від Седльце – того самого району, яким десять років тому керував сам Кароль Навроцький.
Як повідомляв OBOZ.UA, згідно з оприлюдненими результатами Національної виборчої комісії Польщі підрахунку 100% виборчих дільниць, Навроцький отримав 50,89% (10 606 628 голосів), а його суперник Тшасковскі набрав 49,11% (10 237 177 голосів).
Джерело: OBOZ.UA
