Іран таки створив “Орєшнік на мінімалках”: що відомо про ракету Khorramshahr-4, яка прорвала ізраїльську ППО. Фото і відео

У четвер, 19 червня, Іран під час одного з ранкових ударів по Ізраїлю застосував нову ракету, яка мала не класичну моноблочну бойову частину, а близько 20 окремих суббоєприпасів. Ймовірно, це була ракета Khorramshahr-4 (“Хоррамшахр-4”).

Про застосування нової ракети повідомили в Командуванні тилу Ізраїлю, попередивши про небезпеку. “Цього ранку ми зазнали ракетного удару, здатного розкидати невеликі боєприпаси на відносно великій території. Можливо, що частина боєприпасів залишиться на землі та не вибухне. Не торкайтеся жодних підозрілих предметів”, – було сказано в повідомленні.

У Defence Express зазначили, що ця іранська ракета вдарила по місту Азор поряд із Тель-Авівом. І це перший випадок за весь час, коли іранці використали щось подібне.

Кожна з бойових частин несе близько 2,5 кг вибухівки. Розкриття та розсіювання суббоєприпасів починається на висоті 7 км над землею, за рахунок чого вони падають у радіусі 8 км. Назва самої ракети достеменно невідома, проте є припущення, що це новітня Khorramshahr-4 (або ж Kheibar – “Хайбар”).

Що відомо про ракету Khorramshahr

Ракета Khorramshahr була названа на честь міста Хорремшехр в Ірані. Це балістична ракета середньої дальності, яку Іран випробував у січні 2017 року. Тоді вона пролетіла близько 950 км, перш ніж вибухнути.

Повторні випробування відбулися у серпні 2020 року вже з невеликим повертальним апаратом (RV), що збільшило дальність польоту та, можливо, точність ракети.

Версія Khorramshahr-4 (“Хайбар”) була представлена 25 травня 2023 року. Повідомлялося, що новий варіант має радіус дії 2000 км з боєголовкою вагою 1500 кг. Ця ракета має більш досконалий двигун, який використовує гіперголічне паливо, що може зберігатися в баках роками. Це скорочує час підготовки до її запуску до 12 хвилин.

Нова ракета має корпус з міцнішого композитного матеріалу і середньофазову навігаційну систему, яка дозволяє їй коригувати свій курс за межами атмосфери. Завдяки цьому вона не залежить від термінального наведення, яке може бути порушене системами радіоелектронної боротьби.

Іранський “Орєшнік”?

В Ізраїлі спорядження ракети, яка вдарила по Азору, назвали касетним. У Defence Express зазначили, що коли йдеться про балістичну ракету середньої дальності, а також з огляду на форму суббоєприпасу, скоріше напрошується аналогія із роздільною головною частиною.

Це такий вид оснащення балістичних ракет, які замість однієї бойової частини несуть декілька з метою ускладнення їх перехоплення засобами протиракетної оборони та завдання більшої кількості ударів за допомогою одного носія.

“Саме такий вид бойової частини використаний у російській балістичній ракеті середньої дальності “Орешник”, а також міжконтинентальних ракетах. Але у сучасних МБР використано роздільні бойові частини з блоками індивідуального наведення, коли кожен з них може уражати свою ціль (MIRV – multiple independently targetable reentry vehicle)”, – сказано в повідомленні.

Проте так було не завжди – спочатку з’явився метод розсіяння бойових частин за допомогою блоку типу MRV (multiple re-entry vehicle). Це найпростіше рішення, коли необхідно просто розкинути окремі бойові блоки, прицілившись в умовний центр.

Але у MRV відокремлення бойових блоків мало відбуватися на значно більшій висоті ніж 8 км, як це було у іранській ракеті. У будь-якому випадку така нова іранська бойова частина все ж ближче до касетної. І схожі за описом боєголовки у Ірані демонструвались ще у 2024 році.

“І таким чином, яка це не була б ракета, а її тип досі невідомий, але у Ірані на своєму балістичному засобі ураження середньої дальності дійсно повторили російський “Орешник”, але “на мінімалках”, менш потужний, на простіших технологіях та без ядерної зброї”, – резюмували в Defence Express.

Як така ракета прориває ППО

Військові експерти зазначили, що задум прорвати ізраїльську ПРО за рахунок такого методу є цілком зрозумілим. У випадку застосування ракети із таким спорядженням її необхідно збивати на максимально віддалених рубежах, використовуючи комплекси типу Arrow-3 або THAAD.

Підбиття такої ракети над містом без кінетичного знищення ще не розділених бойових частин означати лише одне – вони все одно впадуть й вибухнуть у межах агломерації.

Єдиною страховкою в такому разі залишається ПРО нижчого рівня – Iron Dome (“Залізний купол”), який може бути перевантажений кількістю цілей. Скоріше за все, саме це й сталось в Ізраїлі, протиракетна оборона якого не гарантує відбиття такої маси ворожих балістичних ракет у щоденних атаках.

Раніше стало відомо, що Іран застосував проти Ізраїлю двоступеневу балістичну ракету середньої дальності “Саджил” (Sejjil). Про це оголосив Корпус вартових Ісламської революції, а в Ізраїлі заявили, що цю ракету успішно перехопили засоби протиповітряної оборони.

Ми зібрали все, що відомо про ракету “Саджил”, розробка якої стартувала ще на початку 2000-х років.

Як писав OBOZ.UA, за даними ЗМІ, протягом останніх 24 годин ефективність ізраїльської системи протиракетної оборони “Залізний купол” знизилася: лише 65% іранських ракет були перехоплені. Напередодні цей показник сягав майже 90%.

Джерело: OBOZ.UA

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *