Ситуація у санітарній зоні на Курщині продовжує загострюватись, і потребує негайних рішень командування.
Ворог продовжує масовані атаки по усьому фронту курської санітарної зони. Російські та корейські війська тут мають значну перевагу в силах, і ворог атакує безперервно. Наші війська забезпечені боєприпасами, демонструють екстраординарний героїзм та стійкість, але ворог просувається не рахуючись з втратами. Але фронт санітарної зони вузький, і ворог з флангів взяв під щильний вогневий контроль наші шляхи сполучення. Тепер втримуватись там найважче з усіх інших ділянок фронту.
Сьогодні виявлено просачування ворожої піхоти в районі міста Суджа – росіяни використали трубу газопроводу для того щоб перекинути непомітно для дронів штурмову роту, і вклинились у наші бойові порядки. Труба взята під посилене спостереження, район зосередження штурмовиків виявлений, здійснюється ліквідація ворога.
Подальше утримання санітарної зони на Курщині не виправдано з тактичної точки зору. Політичні мотиви усім зрозумілі, але має бути і суто військова логіка. Я вважаю Курську операцію успішною тільки тому, що на першому етапі з малими втратами вдавалось завдавати у багато разів більші втрати ворогу.
Але успішна операція зараз перетворилась на суцільний героїзм. Якщо є сили відкинути ворога та прикрити комунікації – тоді логіка в таких діях була б. Якщо.
Успіх на війні – це досягнення вигідного становища (тактичного, оперативного, стратегічного), і можливість завдавати значно більше втрат ворогу, ніж своїм. Зараз ми втратили вигідне станвоище на Курщині – і тактичне, і оперативне.
Потрібні рішення.
І потрібна негайне створення единого центру управління та організації бойових дій БПЛА та РЕБ в ОТУ “Сіверськ”, яким має командувати компетентний командир, командир одної з діяючих боєздатних частин БПЛА, як це зробили у Покровську в ОТУ “Донецьк”. У високотехнологічній війні для управління дронами потрібні командири, які краще за інших вміють дрони застосовувати, а не просто будь-які керівники, які люблять дивитись стріми у телевізорі. І такі якісні командири дронових військ в нашій армії є, наприклад – Роберт Броуді. Проблема тільки в тому, щоб такі командири були призначені, отримали реальні повноваження та почали ухвалювати рішення на оперативно-тактичному рівні.
Джерело: OBOZ.UA
