Перш ніж відповісти на це важливе питання і спробувати отримати найбільш очікувану відповідь на нього, необхідно нагадати деякі важливі події, які відбулися в різні часи, але які безпосередньо мають відношення до цього питання.
Вже багато разів публічно висловлював свою позицію з приводу того, що “хрещеним батьком” повномасштабної війни, яку розпочав путін 24 лютого 2022 року, є Сі Цзіньпін, Голова КНР, Головний комуніст Китаю.
Хто забув нагадаю, що за декілька днів до повномасштабного вторгнення в Україну, путін відвідав Китай під виглядом участі у відкритті Олімпіади, а насправді – головною метою цього візиту була зустріч з Сі Цзіньпіном. Є велика ймовірність, що саме під час цієї зустрічі путін і отримав благословення Сі Цзіньпіна на агресію проти України. Не виключено, що путін переконав його, що Україна впаде до їх ніг, як “пшеничний колос”, максимум за 3 дні, але не пізніше неділі, після початку агресії і вже через неділю Сі Цзіньпін і путін отримають право дуже швидко підкорити собі Європу і разом з США поділити світ на трьох. Але, не все так сталося, як гадалося.
Разом з тим, незважаючи на поразку путіна на першому етапі війни і зовсім інший сценарій цієї путінської авантюри, Китай не залишив його в небезпеці і усіма можливими засобами допомагає своєму “союзнику” у цій війні вже більше трьох років. Можна з високою долею ймовірності погодитись з тим, що і активна допомога Північної Кореї путіну, без якої він не зміг би повноцінно вести цю війну, теж була узгоджена з Китаєм, який має величезний вплив на цю країну.
Ясно, що Китай завжди заперечував усі ці обставини, але факти і реальні події дають обґрунтовані підстави для таких припущень. Так, 8 травня 2025 року в Москві відбулася подія, на яку мало хто звернув увагу, але яка має стратегічне значення для долі світу і безпосереднє відношення до війни в Україні.
В цей день, російський диктатор володимир путін та лідер Китаю Сі Цзіньпін підписали угоду про подальше поглиблення всеосяжного стратегічного партнерства між двома країнами. Лідери країн під час зустрічі також говорили про війну в Україні: Сі Цзіньпін заявив про усунення “першопричин кризи”, а ось у Кремлі йому оголосили про готовність до мирних переговорів.Про це повідомили китайське Міністерство закордонних справ та Reuters. “Поки Китай і Росія зберігатимуть стратегічну рішучість і дотримуватимуться стратегічної співпраці, жодна сила не зможе зупинити розвиток та відродження обох країн, зупинити прагнення народів до багатопоколінної дружби між Китаєм та Росією чи зупинити тенденцію до багатополярного світу та економічної глобалізації”, — йдеться у заяві МЗС.
За даними Reuters, Сі Цзіньпін сказав Путіну, що дві країни мають бути “сталевими друзями”. Обидва пообіцяли посилити співпрацю та “рішуче” протидіяти впливу США.
Немає потреби аналізувати цей важливий документ, який за своїм змістом більше нагадує Угоду про створення військово політичного союзу між Китаєм і рф, ніж угоду про подальше поглиблення всеосяжного стратегічного партнерства.
Цю обставину згадав лише для того, щоб ми усі чітко зрозуміли, чому після цієї події путін різко активізував бойові дії на фронті і почав здійснювати масштабні масовані атаки українських міст і сіл балістичними ракетами великої потужності, крилатими ракетами найновіших модифікацій і безпілотними літальними апаратами ( БПЛА). Масштаби цих варварських атак і руйнівна сила вразили навіть Трампа, який заявив – “З ним щось трапилося. Він зовсім збожеволів”, – сказав президент США про Володимира Путіна після масованого удару РФ по українських містах.
Поведінка Путіна різко змінилася, він почав виглядати набагато впевнішим і зухвалим. Більше того, відкрито принижував президента США Трампа, а Дмитро Медвєдєв навіть пригрозив США Третьою світовою війною, заявивши в соцмережі Х: “Що стосується слів Трампа про те, що Путін “грає з вогнем” і що з Росією відбуваються “справді погані речі”, я знаю тільки одну ІСТОТНО погану річ – Третю світову війну. Сподіваюся, Трамп це розуміє!”.
Можна не сумніватися, що це слова Путіна.
Путін навмисно втягує Україну і адміністрацію Трампа в переговорний процес, який завідомо приречений на провал, оскільки Путін не збирається закінчувати війну у нього тепер є якісь гарантії Сі Цзіньпіна.
Напередодні чергової зустрічі в Стамбулі висловлюються різні прогнози, – ще один від російського видання “Верстки”, яке зазначає що представники російської влади не чекають на конструктивні переговори від нової зустрічі з українською делегацією в Стамбулі, яка може пройти 2 червня. За словами джерел “Верстки”, в російському МЗС та адміністрації президента (Росії), меморандум щодо мирного врегулювання, який глава МЗС Сергій Лавров пообіцяв передати Україні, принципово збереже ті самі вимоги, які раніше озвучувала Москва. Завдання Москви – показати, що саме Україна має намір воювати далі. На думку співрозмовника “Верстки” у російському МЗС, завдання Москви на нинішньому переговорному процесі лише продемонструвати світові, що саме Україна нібито “попри втрати готова продовжувати воювати далі”.
“Нас просили про переговори, ми приїхали, меморандум протягнули. Якщо Україна все одно відмовиться від нашого меморандуму, нам це тільки на руку”, – сказав він “Верстці”. Він наголосив, що участь Володимира Путіна у переговорах на цьому етапі “ніким і ніде не обговорюється”.Аналогічної думки дотримуються інші джерела, близькі до адміністрації президента (Росії).
А що ж чекати від Дональда Трампа. Здається він вже зрозумів, що Путін “водить за ніс” не тільки його адміністрацію, а і самого Трампа. В США наростає серйозна критика Трампа на його бездіяльність і поступки Путіну в той час, коли він знищує бомбардуваннями українські міста і села і щодня гине велика кількість мирних громадян. Щоб краще зрозуміти що відбувається в США з цього приводу, пропоную прочитати матеріал Марка Тіссена колишнього головного спічрайтера президента Джорджа Буша-молодшого, який розміщено в The Washington Post “Конгрес може дати Трампу важелі впливу на Путіна”.
“Замість того, щоб вести мирні переговори з президентом Дональдом Трампом, російський лідер Володимир Путін посилює свої напади на мирних українських жителів. “Він посилає ракети по містах і вбиває людей”, – сказав Трамп цього тижня, – “Мені це зовсім не подобається”. Очевидно, що Путін не хоче миру; його потрібно змусити припинити війну. Для цього Трампу потрібні більші важелі впливу. Конгрес може надати йому їх, ухваливши Закон про санкції проти Росії, двопартійну ініціативу, яку очолюють сенатори Ліндсі Грем (республіканка від Південної Кароліни) та Том Коттон (республіканець від Арканзасу).
Законопроект, який має аж 82 співавтори в Сенаті, передбачає запровадження “розгромних” санкцій проти Росії. Зараз Росія страждає від двозначної інфляції, стрімкого зростання процентних ставок та катастрофічної нестачі робочої сили. Єдине, що тримає економіку країни від краху, – це доходи від експорту нафти і газу. Це законодавство перекриє найважливіше джерело коштів для Кремля, заборонивши енергетичні операції з російськими банками, що перебувають під санкціями (які президент Джо Байден дозволив продовжувати), та запровадивши 500-відсотковий вторинний тариф для будь-якої країни, яка купує уран, нафту, природний газ, нафту або нафтопродукти та нафтохімічну продукцію російського походження. Це дасть Трампу владу ефективно спрямовувати продажі російської енергії на світовий ринок, що підірве російську економіку та позбавить Путіна коштів для продовження його агресії проти України. Найголовніше, це забезпечить Трампу сильну двопартійну підтримку, коли він востаннє намагається переконати Путіна припинити масові вбивства українських мирних жителів та домовитися про остаточне припинення своєї жорстокої, безглуздої війни.
Підписання законопроекту не означає, що Трамп повинен негайно запровадити санкції. Запропоновані санкції набувають чинності лише після того, як президент офіційно винесе рішення про те, що Путін вчиняє дії, що підлягають санкціям, як описано в законопроекті, такі як “відмова від переговорів щодо мирної угоди з Україною”.
Якщо Трамп не хоче приймати таке рішення, є інший варіант: йому не потрібно підписувати законопроект одразу після його схвалення Конгресом. Після того, як законопроект надіслано президенту, у нього є 10 днів, щоб підписати його або накласти вето. Але ніщо не вимагає від Конгресу надсилати президенту прийнятий ним законопроект. Дійсно, після того, як його буде схвалено Палатою представників та Сенатом, лідер більшості в Сенаті Джон Тун (республіканець від Південної Дакоти) може тримати законопроект на столі необмежений час, замість того, щоб надсилати його до Білого дому, що дасть Трампу стільки часу, скільки йому потрібно, перш ніж підписати його.
Для цього існує прецедент. У 1998 році і Палата представників, і Сенат схвалили законопроект сенатора Джессі Хелмса (республіканець від Північної Кароліни) про виплату заборгованості США перед Організацією Об’єднаних Націй в обмін на реформи. Але президент Білл Клінтон погрожував накласти на нього вето щодо деяких скромних положень законопроекту щодо політики захисту життя. Хелмс тримав законопроект на розгляді, сподіваючись переконати Клінтона змінити свою думку. Коли Клінтон відмовився, Хелмс чекав місяцями і надіслав його президенту для обіцяного вето в найнезручніший момент — день, коли він звернувся до Генеральної Асамблеї ООН.
Тьюн міг би використати ту саму процедуру, щоб тримати законопроект про санкції проти Росії на розгляді після того, як обидві палати його ухвалять, цього разу надіславши його Трампу в найвідповідніший момент.Це різко збільшило б вплив Трампа на Путіна, давши йому дамоклів меч над головою російського лідера — підтриманий переважною двопартійною більшістю в Конгресі. Це надало б Трампу можливості та посилило б його позиції в переговорах, надавши йому повноваження запроваджувати руйнівні санкції проти Росії в будь-який момент на його вибір. І це підкреслить, що Сполучені Штати політично єдині з Трампом у підтримці цього підходуУхвалення законопроекту чітко визначить вибір Путіна: погодитися на мир або зазнати найруйнівніших санкцій, коли-небудь запроваджених Сполученими Штатами – санкцій, які загальмують його і без того скрутну економіку. Це також створить стимул для Китаю, Індії та інших країн, на які поширюватимуться вторинні тарифи, тиснути на Путіна, щоб той погодився на мир.Дійсно, Конгрес міг би надати Трампу ще більше важелів впливу, додавши до законодавства про санкції положення, яке б дозволяло продаж американської зброї Україні, використовуючи прямі позики за програмою іноземного військового фінансування (FMF), подібні до тих, що ми надаємо нашим союзникам і партнерам по всьому світу. Такі позики нічого не коштуватимуть платникам податків – насправді вони отримуватимуть прибуток, оскільки позики надаються з відсотками, які необхідно сплатити уряду США. Конгрес також міг би створити орган з переказу коштів, який дозволить Україні використовувати заморожені російські активи для купівлі американської зброї.Поєднання санкцій і зброї – це саме те, що Трамп обіцяв зробити, якщо Путін не погодиться на мир. У березні він заявив: “Якщо ми з Росією не зможемо домовитися про припинення кровопролиття в Україні, і якщо я вважатиму, що це вина Росії… я збираюся запровадити вторинні тарифи на нафту, на всю нафту, що надходить з Росії”. А в інтерв’ю зі мною минулого року в Мар-а-Лаго він сказав, що якщо Путін відмовиться від його мирних зусиль, він дасть Україні більше зброї, ніж вона будь-коли отримувала раніше.
Зараз Путін сподівається, що Трамп розчарується в мирному процесі, розведе руками та перейде до інших справ, залишивши Путіну свободу вести свою жорстоку війну без підтримки України чи покарання з боку Сполучених Штатів. Це хибне сприйняття Путіна є однією з причин, чому Трамп не зміг переконати Москву погодитися на припинення вогню. Путін, схоже, переконаний, що все, що йому потрібно зробити, це сидіти склавши руки, ні на що не погоджуватися, і США винагородять його, давши йому повну свободу дій.Путіна потрібно позбутися цієї помилки та показати, що якщо Росія скаже “ні” миру, а Україна скаже “так”, Трамп покарає Росію та озброїть Україну. Схвалення законопроекту, який зробить саме це, чітко дасть Путіну зрозуміти, що відхилення мирних зусиль Трампа — це не той варіант, який він хоче обрати, і забезпечить демонстрацію політичного консенсусу та рішучості, що, сподіваємося, дозволить Трампу нарешті домовитися про мир, якого він прагне.
Трамп мав рацію, давши Путіну час і докладаючи всіх зусиль для переговорів про добровільне припинення війни. Але путін чітко дав зрозуміти, що він не зупинить свої завоювання добровільно; його потрібно змусити. Двопартійна більшість у Конгресі готова надати Трампу інструменти для тиску на путіна та запровадити суворі наслідки для Росії, якщо путін все ще відмовиться. Голоси є. Все, що потрібно зробити Трампу, це дати Конгресу зелене світло”.
Чи дасть Трамп Конгресу зелене світло на прийняття цього, надзвичайно важливого для миру в Україні, законопроекту.
Але, прийняття законопроекту обома палатами Конгресу. – це половина справи, друга, ще найбільш важливіша залежить від президента Трампа, чи зважиться запровадити санкції, які можуть не тільки дуже швидко виснажити режим путіна і зробити його не здатним до продовження цієї війни, а і знищити сам путінський режим.
Є багато ознак того, що Дональд Трамп вже готовий дати зелене світло на знищення режиму путіна.
Джерело: OBOZ.UA
