Китай поступово посилює свій вплив на Далекому Сході Росії економічно, демографічно та політично. Теоретично, Пекін має потенціал здійснити територіальну експансію, зокрема у бік Росії.
Штучний інтелект GPT, врахувавши історичний досвіт та світову практику, вважає малоймовірним у найближчій перспективі сценарій захоплення Китаєм частини російської території. Але, якщо Москва ще більше ослабне, Пекін зможе диктувати умови й у геополітичному, і в територіальному сенсі, але скоріше не через війну, а через контроль і залежність.
Чому Китай не здійснить територіальну експансію у бік Росії
1. Військовий потенціал. Китай має одну з найпотужніших армій світу, але Росія теж є ядерною державою з величезним арсеналом. Відкрите військове зіткнення між ними мало б катастрофічні наслідки, тому обидві сторони прагнуть уникнути прямого конфлікту.
2. Економічна та політична взаємозалежність. Китай і Росія зараз перебувають у тактичному союзі проти Заходу. Після початку війни в Україні Росія стала значно залежнішою від Китаю економічно — продає йому енергоресурси за знижками, купує китайські технології та товари.
Китаю вигідніше мати слабкого, але формально “дружнього” сусіда, ніж намагатися його захопити силою — це може викликати міжнародну ізоляцію та серйозні втрати.
3. Демографія та “м’яка експансія”. У Сибіру та на Далекому Сході Росії проживає мало населення, натомість китайські бізнеси, робітники й інвестиції поступово збільшують свою присутність у цих регіонах. Це називають м’якою експансією — без війни, але зі зростанням впливу.
4. Історичні претензії. У Китаю дійсно є історичні територіальні претензії до Росії (частина Амурського краю та Примор’я), які були втрачені за “нерівноправними договорами” XIX століття. Офіційно Пекін відмовився від цих претензій, але іноді в китайських підручниках чи медіа це питання згадується.
Що буде, якщо Китай все ж посилить контроль та домінування над частиною територій РФ
OBOZ.UA зібрав чотири основні сценарії, за якими Китай може посилити свій контроль або навіть домінування над частиною російських територій, особливо на Далекому Сході та в Сибіру. Сценарії розділені на “мирні” та “конфліктні” варіанти.
Мирні сценарії
1. “М’яка анексія” через економіку та демографію. Китай продовжить масово інвестувати у Сибір та Далекий Схід — будує дороги, заводи, видобуває ресурси, бере в оренду ліси та землі. Уже зараз китайські компанії орендували тисячі гектарів у Забайкаллі та практично контролюють деревообробку.
Проте є ризики, що ці російські території стануть настільки залежним від Китаю, що фактично керуватимуть ними також з КНР, хоча формально залишаться частиною Росії.
Потрібно також врахувати демографічний фактор: Адже росіян у регіоні мало, молодь виїжджає, натомість китайські працівники лишаються.
2. Політична “фінляндизація” регіону. Наступний сценарій передбачає, що через слабкість Москви Китай починає диктувати політику в регіонах РФ (на кшталт того, як СРСР впливав на Фінляндію).
Це матиме наступний вигляд: уряд КНР підтримуватиме місцеві еліти, просуватиме китайську мову, культуру, створюватиме “зони спільного управління”. Як наслідок, регіони номінально лишаються в складі Росії, але реально їх зовнішня політика та економіка під контролем Китаю.
Конфліктні сценарії
3. Військовий конфлікт за території.
Причини:
- Колапс центральної влади в РФ (після тривалої війни, перевороту чи розпаду).
- Провокації на кордоні, “захист китайських громадян” у Росії (аналог Криму).
Як будуть розвиватися події:
- Китай проводить “миротворчу операцію” у прикордонних районах.
- Захоплює прикордонні території (наприклад, Амурську чи частину Приморської області).
Проте й у такому сценарії є ризики для Китаю, зокрема занепокоєння Заходу та Індії, можливість ядерної ескалації з боку РФ (якщо ще буде здатна).
4. Розпад Росії – “вакуум влади”. Цей сценарій має на увазі, що Росія після глибокої економічної та політичної кризи розпадеться на кілька частин (схоже до Югославії). Натомість Китай підтримає утворення нових квазідержав на Далекому Сході та вступить туди під приводом стабілізації та захисту економічних інтересів.
У кінцевому результаті Китай візьме під контроль або встановить протекторат над частиною цих нових утворень.
Що може стати “спусковим гачком”?
- Поразка Росії у великій війні (наприклад, в Україні).
- Глибока внутрішня криза або зміна влади.
- Зростання китайського націоналізму та територіальних амбіцій.
- Зміна світового балансу сил — ізоляція Китаю з боку Заходу, змушує його діяти агресивніше.
Як повідомляв OBOZ.UA, конфлікт Китаю і Тайваню рано чи пізно може призвести до прямого військового зіткнення. При чому це буде не просто велика військова ескалація, а потенційно катастрофічна ситуація для глобальної безпеки.
Джерело: OBOZ.UA
