Слава Україні!
Слава захисникам України та всієї сучасної цивілізації!
Новини зі США. Четвер, 5 червня 2025 року
- Чи сказав Трамп щось нове за останні два дні?
- Маск проти Трампа: боротьба загострилася
* У Вашингтоні в четвер побував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Як і під час усіх попередніх зустрічей з іноземними лідерами в Білому Домі, Трамп перетворив і цю зустріч на телешоу, в якому він протягом 40 хвилин виконував соло, отримуючи задоволення від самозамилування на публіці.
Насправді ж чергове телешоу 47-го президента справило вкрай гнітюче враження. Канцлер Мерц практично не намагався завадити монологу Трампа, який залишався монологом, незважаючи на те, що журналісти ставили начебто різні запитання, але у відповідь на будь-які запитання у Трампа були відповіді, на 90% однакові – одна брехня на іншій – про “вкрадені вибори 2020 року”, про те, як усе жахливо було за Байдена і як усе чудово зараз, про те, що “жахливі радикальні ліві сновиди”, що працювали в Білому Домі за Байдена, нібито, користувалися його факсиміле, щоб підписувати документи без його відома, і як це “ганебно для країни”, про те, що США надали Україні допомогу нібито на $350 мільярдів, що це “більше, ніж Європа”, що якби в нього “не вкрали вибори”, “війни б ніколи не було, і 7 жовтня б ніколи не було, і “інфляції б ніколи не було”, що він “скасував мандат, який зобов’язує всіх купувати електромобілі”, тощо, і таке інше, тощо, і таке інше…
Гнітюче враження було навіть не від усього цього, оскільки нічого нового у всіх цих нескінченно повторюваних, вивчених напам’ять наскрізь неправдивих тирадах немає.
Гнітюче враження насамперед від того, що главою держави є людина з явно серйозно зниженими когнітивними здібностями, людина, яка рідко в змозі закінчити розпочату нею фразу, не перескочивши на щось інше, водночас кожний такий перескок – це або повторення одних і тих самих штампів, що розділяються на дві категорії: повторювані раз по раз одні й ті самі завчені нею неправдиві твердження та поливання брудом Байдена. Або це потік свідомості, коли він говорить вголос те, що думає. В останньому випадку гнітюче враження посилюється, оскільки сказати, що дивуєшся некомпетентності президента, незнанню ним історії, нерозумінню ним елементарних речей, відсутності в нього здатності будувати причинно-наслідкові зв’язки, повній відсутності елементарного такту й емпатії – це нічого не сказати.
Чого вартий тільки один приклад. Канцлер Мерц зумів вставити кілька слів, відповідаючи на запитання журналіста, і сказав, що символічно, що 6 червня річниця D-Day, висадки американських і британських військ у Нормандії, що це те, що потрібно сьогодні – спільні дії союзників, щоб допомогти Україні та змусити Росію припинити війну. Трамп перебив гостя і з єхидною посмішкою вставив свою “шпильку”, абсолютно божевільну в контексті того, що сказав Мерц, у контексті і того, якою бачить свою історію сьогоднішня Німеччина, і що таке D-Day в історії США: “Напевно, це був не найкращий день для вашої країни”. На що Фрідріх Мерц із гідністю відповів, що це був найважливіший день для звільнення його країни від нацистської диктатури.
Що ж дивуватися після цього тому, що Трамп, відповідаючи на запитання, чи є в нього дедлайн для запровадження жорстких санкцій проти Росії, відповів, що дедлайн є в нього в голові, і, що, якщо не буде миру, він запровадить санкції “проти обох”, тобто і проти Росії, і проти України. Що ж дивуватися тому, що Трамп порівняв війну з “бійкою двох хлопчаків у парку”, що краще буває дати їм побитися, побити один одного, щоб потім їх розняти. Що він повідав, що сказав про це Путіну в телефонній розмові в середу. Тобто, тим самим, фактично закликав путіна продовжувати війну, продовжувати тероризувати дронами, ракетами і бомбами українські міста. На що путін із задоволенням відповів руйнуванням будівлі обласної адміністрації в Херсоні та черговим масованим ударом по Києву.
Що ж дивуватися тому, що причиною війни Трамп знову називає те, що “вони (путін і Зеленський) ненавидять один одного”.
Дивуватися всьому цьому не доводиться. Дивуватися можна хіба що тому, як 49.8% виборців, які взяли участь у виборах, обрали його президентом.
Доводиться останнім часом чути і читати, що він “боїться” компромату, який десь там (у “кгб”, на “плівках Епштейна”) на нього є, що він боїться відео, на якому може постати в непривабливому світлі. Нічого він не боїться. Його обожнювачі стали б обожнювати його ще більше, якби з’явилося будь-яке гіпотетичне відео, де він робить, що завгодно.
Точно так само, як він не боїться протягом 40 хвилин у присутності канцлера Німеччини поставати перед усім світом “голим королем”. Чого йому боятися? Його прихильники, як написали б у радянській газеті, “ще тісніше згуртуються” навколо обожнюваного вождя.
Дивуватися тому, що в середу він у своєму твіті про розмову з путіним, фактично проявив “розуміння” того, що Путін повинен “відповісти Україні на удар по літаках”, теж не доводиться.
Дивуватися тому, що він вирішив, що міністр оборони Хегсет не повинен брати участь у засіданні контактної групи “Рамштайн” теж абсолютно не доводиться. Це закономірно. Це відображає те, як Трамп бачить світ.
Його ставлення до путіна не зміниться. З чого б воно змінювалося? Воно не зміниться, навіть якщо обставини, можливо, змусять його колись запровадити нові санкції проти Росії, так само як змусили продовжити санкції проти Росії, введені адміністрацією Байдена, хоча зробив він це максимально потай. А Путін був, є і все одно буде для нього кумиром і зразком диктатора.
Коли він тижні три тому писав у твітах “Володимире, СТОП!”, “путін геть збожеволів”, то це не тому, що він обурювався ударами імперії зла по українських містах, загибеллю людей, руйнуваннями, а тому, що він щиро не розуміє, як це путін, який сам малює йому золоті гори “нескінченних можливостей бізнес-проектів у Росії”, вважає за краще продовжувати війну замість того, щоб погодитися на припинення вогню, визнання США Криму російським, протидію з боку США вступу України в НАТО, зняття з Росії американських санкцій і врешті-решт на те, щоб робити великі гроші разом із ним, Трампом, на “бізнес-проектах” у Росії. Ну, не розуміє. Тому й дратувався. Але вже охолов. Зате з розумінням ставиться до того, що “путін повинен відповісти” Україні. Хоча, як заявив сьогодні, сказав путіну, щоб той “не відповідав”. Але знову зауважив, що розуміє, що той “повинен”.
Такі сьогоднішні реалії. Трамп не зміниться. Його когнітивні здібності можуть змінюватися на гірше. А погляди свої на будь-що він точно не змінить.
* У четвер вранці Трамп задовольнив ще одне з найбільших своїх бажань. Сі Цзіньпін відгукнувся на його багаторазові прохання про телефонну розмову, і Трамп поговорив із ним. Ну, тепер він точно в гарному настрої: обидва великі диктатори, “сильні чоловіки”, з якими він хоче спілкуватися, розмовляють із ним телефоном. Залишилося вмовити їх зустрітися. Як і у випадку розмови з Путіним, Білий Дім жодного офіційного повідомлення не опублікував. Як і у випадку розмови з путіним, Трамп написав твіт:
“Я щойно завершив дуже гарну телефонну розмову з Президентом Китаю Сі, під час якої ми обговорили деякі тонкощі нашої нещодавно укладеної та узгодженої торговельної угоди. Розмова тривала близько півтори години і завершилася вельми позитивним висновком для обох країн. Більше не повинно бути жодних питань щодо складності рідкоземельних продуктів. Наші відповідні команди зустрінуться найближчим часом у місці, яке буде визначено. Нас представлятимуть міністр фінансів Скотт Бессент, міністр торгівлі Говард Лютнік і торговий представник США посол Джеймісон Грір. Під час розмови Президент Сі люб’язно запросив першу леді і мене відвідати Китай, і я відповів взаємністю. Як президенти двох великих держав, ми обидва з нетерпінням чекаємо цього. Розмова була зосереджена майже повністю на ТОРГОВЛІ. Нічого не обговорювалося щодо Росії/України або Ірану. Ми повідомимо ЗМІ про розклад і місце майбутньої зустрічі. Дякую за увагу до цього питання!”.
До речі, після своєї першої телефонної розмови з Путіним Трамп теж пишався, що вони запросили один одного здійснити взаємні візити. Але не складається це у Трампа. путін із ним зустрічатися не хоче. Можливо, із Сі складеться. Можливо. Якщо Трамп погодиться скасувати 30%-ві мита на імпорт усіх товарів із Китаю, які він запровадив, то Сі Цзіньпін із ним зустрінеться.
Повернемося ще до цього в суботньо-недільному огляді.
* Війна, яку Маск у вівторок оголосив Трампу, набирає обертів. Маск веде цю війну в Твіттері, Трамп і твіттить, і вже лає Маска публічно. Уперше Трамп повідомив, що Маск не сам пішов із Білого Дому, а що він його звільнив. Трамп також пригрозив припинити державне фінансування і субсидування бізнесів Маска, бо це найкращий спосіб заощадити бюджетні гроші.
А Ілон Маск заявив, що настав час створювати нову політичну партію, до якої, на його думку, увійдуть 80% людей із центру політичного спектра.
І що Трамп не виграв би вибори, якби він, Маск, не допоміг йому.
І що час оприлюднити “файли Епштейна”, на яких є Трамп. Для тих, хто забув, нагадаємо, що Джеффрі Епшетейн – приятель Трампа, мільярдер, який займався торгівлею неповнолітніми дівчатами для сексуальних утіх – власних утіх і утіх своїх друзів. Під час першого президентства Трампа його заарештували, йому висунули обвинувачення в торгівлі людьми та сексуальній експлуатації неповнолітніх. У в’язниці він наклав на себе руки за так і не з’ясованих до кінця обставин.
Маск також передбачив, що митні тарифи, введені Трампом, призведуть до економічної рецесії в другій половині цього року.
Маск перепостив твіт, який закликав до імпічменту Трампа і його заміни віцепрезидентом Венсом.
На завершення дня Маск протвіттив: “У світлі заяви президента про анулювання моїх державних контрактів, SpaceX негайно почне виведення з експлуатації свого космічного корабля Dragon”.
Державі, до речі, давно слід було б замислитися, що вона ставить себе в погане становище, коли важлива для неї пілотована космічна програма повністю залежить від приватної компанії та її космічного корабля.
Тим часом, акції компанії Тесла на тлі цієї війни втратили в четвер ще 15% своєї вартості – понад $150 мільярдів за один день.
І тим не менш, тут є один важливий аспект у того, що відбувається. Якщо Маск після цієї повністю ним програної гри – походу в політику разом із Трампом із метою стати всесильним олігархом, після дуже великих фінансових втрат, яких він зазнав і продовжує зазнавати, збереже достатньо грошей для того, щоб вкласти їх знову в політику, він може дуже істотно вплинути на те, що відбувається в країні та світі.
Щоб створити партію, здатну провести своїх кандидатів до Конгресу, потрібні великі гроші. Але якщо Маск дійсно захоче таку партію створити, він завдасть нищівного удару по сучасній республіканській партії. Він сильно помиляється в тому, що в його партію перейшли б 80% центристів. Ні. Його партія стала б партією тієї частини ультраправих, які пішли б за ним. І навіть якщо більшість ультраправих при цьому залишилася б із Трампом, така гіпотетична партія Маска могла б відібрати чимало голосів у республіканців на виборах до Конгресу в листопаді 2026 року. І навіть якщо сама ця партія нічого особливого б для себе не домоглася за мажоритарної системи виборів, коли перемагає той, хто набрав більше голосів, ніж інші кандидати (не обов’язково більше ніж 50%), республіканці втратили б у Конгресі дуже багато місць, просто за рахунок того, що частина їхніх голосів пішла б до кандидатів гіпотетичної партії Маска.
Наскільки вистачить у Маска сил, енергії, бажання і грошей, щоб боротися з Трампом, невідомо. Але боротьба найбагатшої людини у світі, яка розлютилася на президента США, якому він значною мірою допоміг стати президентом, може мати далекосяжні наслідки, якщо триватиме.
До кінця історії під назвою “Страх: Трамп у Білому Домі” (с) (назва книжки Боба Вудворда, виданої 2018 року) залишилося 1325 днів.
Спасибі всім, хто прочитав. Бережіть себе і своїх близьких. Бережіть один одного, допомагайте один одному. Здоров’я всім.
Зрештою те, що відбувається у світі, залежить від нас. Від того, чи боремося ми зі злом, чи робимо Добро, чи залишаємося просто спостерігачами, чи чекаємо пасивно і віримо, що хтось десь щось вирішить за нас, чи боремося зі злом і робимо все можливе, щоб перемогло Добро.
Ми не повинні допустити того, щоб зло перемогло. Перемога зла означатиме кінець світу, в якому ми живемо. Допустити цього ми не можемо. Особливо зараз.
Українські Друзі, обіймаю та люблю вас усіх. Бережіть один одного, дуже вас прошу.
Україна є і буде завжди.
А зло буде переможено і покарано. І це неодмінно.
(с) Ігор Айзенберг
Джерело: OBOZ.UA
