Удень 1 червня 2025 року Служба безпеки України провела спецоперацію “Павутина” на території Росії, яку можна назвати не просто унікальною, а такою, що не має аналогів у світі. Десятками дешевих fpv-дронів було завдано ударів по аеродромах базування російської стратегічної авіації, що входить до складу ядерної тріади. За лічені години країна-агресор втратила все те, що вона отримала у спадок від СРСР. І вже ніколи не зможе відновити.
Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA і групи “Інформаційний спротив”
На сьогодні відомо про те, що 1 червня СБУ в межах спеціальної операції організувала удар fpv-дронамі зі штучним інтелектом, орієнтованим на специфічні контури літаків типу Ту-22М3, Ту-95МС, Ту-160 тощо, – досягнувши гранично високого показника ефективності.
Насправді поки що зарано говорити про те, скільки верифікованих знищених або пошкоджених російських літаків можна ідентифікувати, але, згідно з попередньою інформацією, ушкоджень зазнало щонайменше 41 повітряне судно.
Тоді як у ніч на 1 червня російські окупанти здійснили наймасштабніший за весь час повномасштабного вторгнення в Україну наліт дронів-камікадзе Shahed-136, українські спецслужби відповіли ударом не по цивільних об’єктах, а по військових. Причому по найболючіших об’єктах, обравши своїми цілями російську авіацію, якою так пишається російська пропаганда, але яку військово-промисловий комплекс РФ не здатний виробляти!
І сьогодні ми поговоримо саме про цю складову – знищене минуле, яке ніколи вже не зможе стати майбутнім.
Ту-95МС
Ту-95МС є основним інструментом запуску ракет Х-101/555/55. Останнім часом – виключно Х-101, оскільки всі інші запаси з часів СРСР добігли кінця, а терор проти тилової України, згідно із заповітами генерала Суровікіна, “слід продовжувати”. Але дилема в тому, що самі Ту-95МС не тільки не виробляються в Росії, що робить їх абсолютно непоправним літаком у своєму класі в разі втрати, а й те, що вони внаслідок підвищеної експлуатації з 2022 року значно вичерпали свій ресурс.
На озброєнні Повітряно-космічних сил РФ перебувало 64 літаки Ту-95 модифікацій МС/МСМ. Але не всі вони були боєздатними: частина потребувала капітального ремонту, а частина перебувала на зберіганні. І максимум як їх можна використовувати, так це у форматі канібалізму, але це найвище збочення з урахуванням відсутності виробництва цих літаків.
Кожен із них оцінюється приблизно в $100 млн, але з урахуванням унікальності ціна зростає втричі. Або і зовсім вони безцінні, адже новий такий у Росії вже ніколи не зможуть побудувати.
Відповідно до різних даних, на початок повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року близько 30 літаків Ту-95 були придатні не просто до польотів, а до виконання бойових завдань.
Станом на початок 2025 року трохи більше ескадрильї Ту-95МС могли виконувати бойові завдання – з огляду на критичний знос силових установок, вузлів, а також самого планера.
Основні аеродроми базування літаків Ту-95:
Енгельс, Саратовська область;
Українка, Амурська область;
Дягілєво, Рязанська область.
Ту-22
До початку повномасштабного вторгнення в Україну на озброєнні ПКС РФ стояло 62 літаки Ту-22 модифікацій М3/М3М/МР, з яких тільки 27 були в боєздатному стані. З них один Ту-22МР перебував у нескінченному ремонті, а частина на модернізації.
Саме стратегічні ракетоносці-бомбардувальники Ту-22 є носіями дуже складних у перехопленні і найсерйозніших за потужністю ракет Х-22/32. Щоправда, у міру того, як за час повномасштабного вторгнення стало мало цих ракет, а виробництво практично в анабіозі, потреба Ту-22 ставиться під сумнів.
Проте це літак, який російська пропаганда обходжує частіше за інших, до нього найбільш підвищена увага російських ЗМІ. Можливо, тому, що на відміну від Ту-95МС російський ВПК хоч і не може їх виробляти, але може імітувати виробництво.
Наприклад, на Казанському авіаційному заводі імені Горбунова чотири фюзеляжі Ту-22, зібраних наприкінці 1980-х, які з часів СРСР перебували на зберіганні, тепер просто доукомплектують у міру можливості, імітуючи якесь виробництво.
Запустити збірку Ту-22 замкнутого циклу з нуля технічно і технологічно на КАЗі немає можливості і навряд чи така з’явиться в майбутньому. А це означає, що будь-яка втрата цього літака – непоправна.
Основні місця базування літаків Ту-22:
Дягілєво, Рязанська область, 43-й ЦБП ДА;
Бєлая, п. Середній, Іркутська область, 1225-й ВБАП ДА;
Оленєгорськ, Мурманська область, 924-й гв. МРАП;
Шайковка, Калузька область, 52-й ВБАП ДА.
Ту-160
На озброєнні ПКС РФ на момент початку повномасштабного вторгнення в Україну стояли 16 літаків Ту-160 модифікацій М/М2.
Основне місце базування – Енгельс, Саратовська область, 22-а ТАБ.
Згідно із заявами російської пропаганди, на КАЗі відновлено виробництво Ту-160, однак збірка наявних екземплярів проводиться переважно з використанням радянських напрацювань – як і у випадку з Ту-22М3.
Під час масованого ракетного удару по Україні в ніч на 25 травня РОВ використовували два літаки Ту-160, що було вкрай показово, оскільки це вельми затратно і вкрай ризиковано. Адже Ту-160 застосовували для пусків кількох Х-101, які часто запускають дешевші в експлуатації та обслуговуванні Ту-95МС. Для порівняння: це як якщо б для перехоплення дрона-камікадзе виїжджала мобільна вогнева група не на пікапах, а на Lamborghini LM002.
Це явно вказувало на те, що носіїв Х-101 під час останнього масованого ракетного удару явно не вистачало. Причому настільки, що довелося застосувати вкрай дорогий і навіть більше того – безцінний Ту-160.
А-50
Ну і варто згадати про останній відносно сучасний за російськими мірками літак ДРЛВ А-50, який, згідно з наявною інформацією, також був пошкоджений або навіть знищений.
А-50 – це літак дальнього радіолокаційного виявлення і управління, що забезпечує контроль повітряної обстановки та управління оперативно-тактичною авіацією.
Завдяки цьому літаку РОВ не тільки отримували інформацію про присутність у повітряному просторі України тактичної авіації ПС ЗСУ, а й дізнавалися про пуски ракет з української сторони, отримували цілевказівку для своєї тактичної авіації та ракетних ударів і навіть підвищували дальність ураження комплексів ППО ЗРС С-400.
Вироблялися ці літаки з 1985 року, але станом на сьогодні в Росії їх виробництва немає. А порівняно нещодавно стало відомо про те, що через технічні та технологічні проблеми в РФ закрився проєкт А-100.
Загалом А-50 у складі ПКС РФ на момент початку повномасштабного вторгнення в Україну було 9, але один із них перебував на нескінченній модернізації, а два потребували ремонту. Трохи пізніше один дістав пошкодження ударним дроном радіотехнічного комплексу “Джміль” у Білорусі, а два були збиті (14 січня і 23 лютого 2024 року). Трохи пізніше А-50, який отримав пошкодження в Білорусі, було добито під час атаки українських дронів, а тепер, згідно з наявною інформацією, ще один А-50 було знищено/пошкоджено під час операції СБУ “Павутина”.
Іншими словами, якщо зі стратегічною авіацією Росія, можливо, після 1 червня ще й залишається з якимось мінімальним потенціалом, то ось із ДРЛВ, якщо підтвердиться знищення ще одного літака, – повний провал. Тобто Росія, яка позиціонує себе як ядерна держава, не має на озброєнні повітряного флоту навіть напівсучасних літаків ДРЛО? Так. І це четвертий рік війни проти України.
Висновки
Про цю операцію ще довго писатимуть і говоритимуть. Верифікація втрат РОВ ще буде наздоганяти сказане неофіційно і напівофіційно. Остови згорілих Ту-95МС, Ту-22М3, Ту-160 та інших ще будуть час від часу спливати у відкритих джерелах. Але найголовніше те, що 1 червня 2025 року – це чорний день російської стратегічної авіації.
Той, хто “хотів движухи”, її отримав сповна у вигляді повного провалу і приниження з 2022 року на полі бою. Але одна справа – сотні тисяч російських носіїв духовної скріпи (які перетворюються на добриво для українського чорнозему), яких у РФ ніхто не цінує і ніхто не дорожить, навіть матері, дружини і діти, а зовсім інша – це бойові машини, які відображають “велич” Росії та стоять на її сторожі.
Такого приниження, як 1 червня 2025 року, Росія не відчувала ще ніколи у своїй короткій історії існування. І важливо розуміти, що якщо українські силовики продовжують настільки глобально бити і дивувати сьогодні, то значить, що є чим дивувати і завтра.
Робота ведеться – далі буде.
Джерело: OBOZ.UA
