Російський резервний фонд (“Фонд національного добробуту”) за час повномасштабної війни скоротився майже вчетверо. Хоча Кремль намагається приховати наслідки своїх дій, відбулась значна деградація російської економіки. А “Фонд національного добробуту” може спустошитись вже в 2026-му.
Про це йдеться в повідомленні Служби зовнішньої розвідки України. Станом на початок липня 2022 року обсяг ліквідної частини резервного фонду РФ сягав $145 млрд. Уже за рік, у липні 2023-го, цей показник зменшився до $78 млрд. На 1 травня 2025 року резерви становили лише $39 млрд. З початку повномасштабної війни падіння відбулося майже вчетверо.
Основне джерело надходжень до фонду (експорт нафти) залишається під тиском. Західні санкції обмежили доступ РФ до традиційних ринків, тоді як альтернативні логістичні канали демонструють меншу ефективність і вищі витрати. Прогнозується, що у 2025 році середня ціна на нафту марки Brent становитиме $64 за барель, а в 2026 – $60. Для Росії, чий бюджет наповнюється за рахунок нафтогазових доходів, така динаміка створює критичні фіскальні ризики.
“Проблеми вже відображаються у ключових секторах. Так, проєкти державної корпорації “Росатом”, заплановані на 2025 рік, залишаються недофінансованими на 80%, у “Российской железной дороги” фіксується падіння обсягів перевезень, у видобувній, металургійній та будівельній сферах – спад виробництва, російські корпорації масово призупиняють виплату дивідендів. Усе це свідчить про масштабні бюджетні обмеження і втрату фінансової маневреності навіть у стратегічних галузях”, – зазначають в Службі зовнішньої розвідки.
Підконтрольна РФ пропаганда, яка приховує реальні масштаби економічного спаду, не змінює фактів: ресурсна модель російської економіки втрачає ефективність. За умови збереження нинішніх обмежень і додаткових заходів – зокрема посилення контролю за обходом нафтових санкцій – РФ ризикує втратити останні залишки фінансової подушки вже в 2026 році.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, через західні санкції “Пошта Росії” була змушена перейти на ручне сортування листів, оскільки значна частина іноземного логістичного обладнання вийшла з ладу або блокується дистанційно виробниками, а вітчизняних аналогів критично бракує. Це спричинило масові затримки в доставці кореспонденції – листи йдуть по кілька тижнів, іноді понад місяць, навіть у межах одного регіону.
Джерело: OBOZ.UA
